На Прикарпатті знайшли надмогильну плиту колишнього бургомістра Станіславова. ФОТО

На Прикарпатті знайдено старовинну реліквію — надмогильну плиту з поховання колишнього бургомістра Артура Німгіна.

На незвичайну знахідку випадково натрапив Віталій Надурак, професор кафедри філософії, соціології та релігієзнавства Прикарпатського університету. Про це повідомляє видання "Вікна".

Фото: "Вікна". 

Він прогулюючись у лісовому масиві поблизу с. Рибне, біля дороги у рові, помітив дві темні плити. Прочитавши напис на польській мові, зрозумів важливість своєї знахідки.

Зараз плити знаходяться на території КП "Міська ритуальна служба", щоб в подальшому встановити їх в належному місті, а пам’яті бургомістра віддати шану, інформують у Івано-Франківській міській раді.

Фото: "Вікна".

Чому ці плити лежали на узбіччі дороги? Із матеріалів краєзнавця Івана Боднарєва дізнаємось, що помер Артур Німгін 26 листопада 1933 року та був похований на старому єврейському цвинтарі. На цьому місці згодом збудували кінотеатр "Космос". Віталій Надурак, знаючи ці факти, коментує:

"Колись плити, які знаходились на єврейському кладовищі, мешканці тогочасного Франківська використовували замість бруківки. І в когось ця плита зберігалась просто на дачі, адже недалеко від місця знахідки знаходяться дачні масиви. І зараз власник реліквії вирішив її просто позбутись".

 Артур Нігмін. Фото: "Вікна".

Постать Артура Німгіна, насправді, є дещо неоднозначною. Історикам відомо, що бургомістр-єврей Артур Німгін кілька разів зраджував Станіславів, тікаючи з міста при першій же небезпеці.

Інші ж стверджують, що він зробив багато корисного для міста. Його політичний стаж є рекордним серед станіславівських бургомістрів. Із перервами він господарював у Станіславові близько 23-х років.

Але якби там не було, ця знахідка —це історія давнього Станіславова, тому для нас, іванофранківців, є безцінною, додають у міськраді.

Нагадуємо, що у Тернополі планують провести розкопки старої гімназії.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.