АНОНС: Презентація книги «Василь Григорович Кричевський: хрестоматія»

Книга є спробою повернення з небуття «золотого» імені українського мистецтва – Василя Григоровича Кричевського: творця національного стилю в архітектурі – українського модерну, прекрасного сценографа, графіка, талановитого художника кіно тощо.

Про це повідомляє Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського.

 

У рамках вже традиційних "Історичних вправ в Домі Грушевських" охочі матимуть нагоду познайомитися із харківським видавцем Олександром Савчуком, проекти якого вражають і захоплюють читачів вишуканістю і змістом.

Під час зустрічі він повідає про життя та спадщину одного із творців українського модерного стилю – Василя Кричевського. Саме в Історико-меморіальному музеї Михайла Грушевського, в експозиції якого продовжує "жити" багатолітня дружба двох Українців, можна детальніше дізнатися про видання Василь Григорович Кричевський.

Перший том двотомовика "Василь Григорович Кричевський: хрестоматія" присвячений періоду творчості видатного українського художника-архітектора з 1891 по 1943 рр.

Видання містить текстові праці В. Г. Кричевського, вибрані розвідки про нього, автобіографічну спадщину, інформацію про персональні виставки митця 1940–1941 рр., архівні біографічні матеріали тощо.

Особливу увагу приділено творчому доробку В. Г. Кричевського: живопису, графіці, декоративно-ужитковому мистецтву, кіносценографії, архітектурі. Значна частина мистецької спадщини майстра публікується вперше.

Місце: Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського, Паньківська, 9, м. Київ

Час: 13 квітня, п’ятниця, 15.00

Контакт: (044) 288-28-82

Вхід за ціною квитка: 25 грн. — дорослий, 10 грн. — пільговий

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.