На Харківщині згоріла садиба Шидловських XVIII ст. ФОТО

У ніч на 15 квітня під Харковом горіла садиба Шидловських, збудована в 1776—1778 рр.

Ліквідацією вогню займалися чотири оперативні відділення на автоцистернах (20 пожежників) Державної служби з надзвичайних сиутацій, повідомляє Status Quo.

Коли вогнеборці прибули на місце, уже горів дах палацу, перекриття й частина приміщень другого поверху будівлі. 

Фото: sq.com.ua

Ефективному гасінню заважало те, що пожежу помітили не зразу. Пожежників викликали достатньо пізно, тож коли вони прибули, вогонь уже поширився на значну площу садиби - 550 кв. м. Адже перекриття й перегородки в будівлі — дерев’яні, покрівлю виконано з металевих листів по дерев’яних конструкціях, сходові марші також дерев’яні. На додачу, там не було ані внутрішнього, ані зовнішнього протипожежного водогону.

Рятувальники локалізували вогонь о 5:00. Перекриття й дах під дією вогню зруйновані. Причина пожежі невідома. Постраждалих немає, оскільки будівля нежила.

Сучасний вигляд палацу до пожежі. Фото: 100travels.com.ua

ДОВІДКА:

Садиба Шидловських належить до палацово-паркового комплексу Старомерчанської пам’ятки культурної спадщини національного значення.

Її збудували в Старому Мерчику, нині Валківського району, на замовлення Григорія Шидловського (1752—1829), який належав до заможної української родини і був віце-губернатором Харківської губернії. До маєтку в стилі класицизму входили також церква, хліви, службові флігелі й парк лагдшафтного типу на 69 га.

За часів СРСР у палаці розмістився ветеринарний технікум, який переїхав звідти в 1997 р. Відтоді будівля залишалася занедбана й поступово руйнувалася.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.