"Можемо виявити близько 20 нових пам’яток" — археологи почали досліджувати Львівщину

Археологи Рятівної археологічної служби розпочали обстеження території, де будуватимуть північний обхід Львова. Передбачають, що можуть знайти до 20 нових археологічних пам'яток.

Ідеться про фрагмент об’їзної дороги, який з’єднає міжнародну трасу  Київ—Львів—Чоп із трьома міжнародними дорогами, що прямують від Львова до кордону з Польщею. Протяжність нової ділянки автостради становитиме близько 24 км, повідомляє сайт Рятівної археологічної служби.

Коричневою лінією позначено ділянку, яку удосліджуватимуть археологи. Фото: ras.gov.ua

"З жовтня 2017 року на замовлення Служби автомобільних доріг у Львівській області ведуться активні роботи з розроблення проектно-кошторисної документації цього будівництва. За попередніми припущеннями, під час обстеження проектованого відтинку дороги можемо виявити близько 20 нових пам’яток, адже це Грядове Побужжя — територія дуже багата на археологічні об’єкти", — розповів директор науково-дослідного центру "Рятівна археологічна служба" Інституту археології НАН України Олег Осаульчук. 

За його словами, за умовами договору археологи повинні також оцінити ризики і потенційні загрози для об'єктів культурної спадщини та запропонувати заходи із пом'якшення і/або запобігання негативного впливу на них. 

"На території кожної з пам’яток треба буде провести рятівні дослідження ще до початку будівництва", — пояснив Осаульчук.

Усі проектні роботи, у тому числі розробку пам’яткоохоронної частини, повинні закінчити до серпня. Початок будівництва Північної об’їзної Львова заплановано на 2019 рік.

Як повідомлялося, на Дніпропетровщині "чорні археологи" спробували пограбувати найбільший скіфський курган в Україні.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.