Спецпроект

Мер Чикаго призначив День вшанування пам'яті жертв Голодомору в 2018 році

13 квітня мер м. Чикаго в США Рам Емануель проголосив 24 листопада 2018 року Днем вшанування пам'яті жертв Голодомору 1932-33 років в Україні.

Відповідну декларацію вручили українській стороні на зустрічі Рама Емануеля з Генеральним консулом України в Чикаго Ларисою Герасько та очільниками української громади міста. 

Текст документа опублікувала сторінка Генерального консульства у "Фейсбуці".

Декларація

Беручи до уваги, що в історії сучасного світу були періоди війни, спустошення й трагедії позначені необґрунтованими упередженнями; і

Беручи до уваги, що Голодомор — це українське слово на позначення масового винищення за допомогою штучно спричиненого голоду; і

Беручи до уваги, що Голодомор зачепив українців усіх вікових груп і призвів до смерті орієнтовно від 9 до 13 мільйонів людей; і

Беручи до уваги, Чикаго має давні та глибокі зв’язки з Україною, а велика й сповнена життя українська громада Чикажчини зробила важливий внесок у розвиток і добробут міста; і

Беручи до уваги, що спільнота українських американців у Чикаго спільно з українськими громадами по всьому світу вшановуватиме й згадуватиме загиблих у роки Голодомору; і

Беручи до уваги, що у 2018 році День пам’яті жертв Голодомору — 24 листопада 2018 — присвячується подіям 1932—1933:

Отже я, Рам Емануель, мер міста Чикаго, цим оголошую 24 листопада 2018 року Днем пам’яті жертв Голодомору в місті Чикаго і закликаю всіх мешканців приділити час, щоб згадати загиблих у часи Голодомору.

Як повідомлялося, в Національному музеї "Меморіал жертв Голодомору" презентували виставку "10 історій про Великий Голод".

У м. Торонто розпочали будівництво Меморіалу жертв Голодомору.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.