Археологи знайшли середньовічні скарби епохи Гаральда Синьозубого. ФОТО

Археологи на півночі Німеччини знайшли скарби епохи данського короля Гаральда І Синьозубого, що жив у Х ст.

Про це повідомляє ВВС. Україна.

 Припускають, що ці скарби могли бути сховані, коли Гарольд Синьозубий втікав від ворогів після невдалої битви. Фото: AFP

Цьому передувала знахідка археологів-аматорів, які на острові Рюген у Балтійському морі виявили срібну монету, коли прочісували поле з металошукачем.

Монетою зацікавилися професійні історики. Згодом вони влаштували розкопки на площі 400 кв. м.

Їм вдалося виявити плетені намиста, прикрасу "молот Тора", кільця та близько 600 монет. Все це, як припускають, було закопане у 980-х роках.

 На багатьох монетах видно християнські хрести, але загалом скарби походять з різних регіонів. Фото: AFP

"Цей скарб – найбільша знахідка монет епохи Синьозубого у південній Балтиці, а тому має величезне значення", - пояснює один з керівників розкопок Міхаель Шіррен.

На острові Рюген неподалік місцевості Шапроде, де й виявили нинішню знахідку, у ХІХ ст. вже знаходили золоті скарби епохи Синьозубого.

Аматори, які знайшли першу монету, - археолог-самочука Рене Шьон та 13-річний хлопець Лука Малашніченко – входять до групи ентузіастів, що проводять пошуки у історичних місцях землі Мекленбург – Передня Померанія на північному сході Німеччини.

 Археологи-аматори, які знайшли першу монету: Рене Шьон та 13-річний Лука Малашніченко. Фото: AFP

Король-воїн

Гаральд Гормсон Синьозубий, названий так через темний колір зубів, був одним з лідерів данських і норвезьких вікінгів у Х ст.

В епоху Каролінгів він воював проти франкських дворян, які тоді правили частиною нинішніх Франції і Німеччини.

Як вважається, Гарольд Синьозубий об'єднав Данію у єдине королівство та запровадив там християнство. Також йому вдалося взяти під контроль території у Норвегії та на півночі Німеччини.

У 980-х роках він програв велику морську битву проти сил свого сина Свена Вилобородого та змушений був відступити у Померанію, що на території нинішньої північної Німеччини. Припускають, що конфлікт був викликаний тим, що Свен Вилобородий прагнув залишатися язичником.

Гарольд Синьозубий помер (за іншими даними – загинув) у 987 році.

Саме на його честь була названа технологія бездротової передачі даних "блютус" (з англійського Bluetooth - "синій зуб").

Близько 100 з 600 знайдених зараз монет, за оцінками істориків, були викарбувані у королівстві Синьозубого – на них зображені християнські символи. Такі монети роздавалися в ту епоху данський знаті.

Решта монет у скарбі походять з різних регіонів. Археологи вже ідентифікували дамаські дірхеми, викарбувані близько 714 року, та монети зі Священної Римської імперії, викарбувані у 983 році.

Нагадуємо, що недавно "чорні археологи" пограбували городище на Київщині.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.