АНОНС: Дискусія «Уроки Чорнобиля сьогодні»

Книгарня "Є" та видавництво "Комора" запрошують на дискусію "Уроки Чорнобиля сьогодні: чи можливо "реінтеґрувати" зону".

 

Мова йтиме, зокрема, про відчужені території, психологію травми, переосмислення трагедії – у минулому і сьогодні; про зламані долі та їх представлення в літературі.

Учасники дискусії говоритимуть про художньо-документальний роман нобелівської лауреатки Світлани Алексієвич "Чорнобильська молитва: хроніка майбутнього", роман чеського письменника Їржі Гаїчека "Риб'яча кров", що порушує тему затоплених сіл Південної Чехії та повість Маркіяна Камиша "Чормет", що порушує тему життя поблизу зони сьогодні.

Як змінилося суспільство через кілька десятиліть після трагедії, чи можливі залучення відчужених територій та що чекає нас у майбутньому – про це та багато іншого дискутуватимуть учасники:

Оксана Забужко, Володимир В'ятрович, Маркіян Камиша.

Модерує: Олена Гусейнова

Час: 26 квітня, четвер, 18:30

Місце: Книгарня "Є", м. Київ, вул. Лисенка, 3, метро "Золоті ворота"

Контакт: 044 235 88 54, 044 221 05 84

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.