250-річні графіті: що малювали французькі військовополонені у тюрмі Великої Британії

Графіті французьких військовополоненених знайшли на стінах англійської садиби – у замку Сісінгхерст, розташованому у графстві Кент.

Цим гравюрам більше 250 років, пише "Українська правда. Життя" з посиланням Daily Mail.

 

На них зображені судна французьких моряків, якими на той час керував король Людовік XV.

Очевидно, що графіті намалювали полонені французькі моряки, яких під час Семирічної війни в період між 1756 і 1763 роками тримали в жорстоких умовах.

 

Це був один з перших глобальних конфліктів, у якому Англія та Франція боролися за колоніальні володіння.

Замок Сісінгхерст закрив свої двері від відвідувачів на більш ніж півроку минулої зими для реконструкції.

 

Під час неї і виявили 18 графіті, висічених на раніше захованих стінах.

 

Коли проводили реконструкцію Єлизаветинської вежі, знайшли ще 16 зразків мистецтва військовополонених.

Усі 34 графіті зараз детально досліджують.

 

Вважають, що гравюр було набагато більше. Але вони втрачені через те, що стіни, на яких вони були висічені, зруйновані.

 

"Ці відкриття підтверджують, що у 1760-х роках у замку Сісінгхерст утримувалося багато чоловіків. Намальовані на стінах кораблі, можливо, були роботою в'язнів, які мріяли про відкрите море та подорож додому. Перебування у цьому замку було не для слабкосердечних", – переконує археолог Національного фонду Великої Британії Наталі Кохен.

Історики стверджують, що тюрма у замку Сісінхерст у роки війни вважалася однією з найгірших у Великій Британії.

Нагадаємо, у смітті в центрі Лондона був знайдений невеликий шкіряний футляр, що містить фрагмент кістки, який, як вважають, є реліквією Папи Римського Святого Климента.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.