У Німеччині відкрили пам’ятник Карлу Марксу

У німецькому місті Трір, де народився Карл Маркс, відкрили пам’ятник філософу. Відкриття було приурочене до 200-річчя з дня народження Маркса.

Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на видання Die Zeit.

 Фото: Die Zeit.

Пам'ятник місту подарував Китай. Скульптура виконана з бронзи. Разом з постаментом вона сягає висоти 5,5 метра.

У відкритті взяли участь близько 200 гостей, в тому числі китайська делегація.

Посол Китаю в Берліні Ші Мінге назвав статую "свідченням нашого дружнього обміну", яким Китай "хотів передати великому Карлу Марксу повагу і пам'ять Китаю та китайського народу".

Під час відкриття у Трірі пройшли одразу декілька демонстрацій проти появи монумента в місті. За даними поліції, близько 70 людей зібралися на марш ультраправої партії "Альтернатива для Німеччини" під гаслом "Геть Маркса з п’єдестала".

У контр-демонстрації взяли участь 150 осіб, ще близько 300 людей долучились до мітингу прихильників пам'ятника.

Нагадуємо, що президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер під час виступу на заході, присвяченому народженню Маркса, заступився за філософа, заявивши, що його не слід оцінювати за злочини, вчинені його послідовниками через десятиліття після його смерті.

Німецька група, що представляє інтереси жертв комунізму, розкритикувала святкування річниці Маркса.

Читайте також:

У Харкові повалили погруддя Георгію Жукову. ФОТО

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.