У Харкові відновили пам’ятник Жукову

Напередодні, 6 травня невідомі активісти декомунізували бюст маршала Жукова. Водночас з ініціативи мера Харкова Геннадія Кернеса його було відновлено.

Про це повідомляє "Соцпортал".

Відновлений пам'ятник Жукову. Фото: facebook.com/gennadykernes

Г. Керенес також додав, що має намір звернутися з цього приводу до керівництва місцевої поліції, щоб "не дати можливості зіпсувати харків'янам День пам'яті і примирення та День перемоги".

У той же час користувачі мережі уточнили, що дії молодих людей несли в собі посил іншого характеру.

"Яким чином пам'ять про дідів-прадідів, пов'язана з бронзовим бюстом "м'ясника" Хрущова?! Тільки якщо як пам'ять про їх опосередкованого вбивцю" – сказав Ігор Чичкань.

"А ви знаєте, скільки людей загинуло від рук цього генерала? Я знаю, вам на українців все одно" – вважає користувач Іван Криниця, звертаючись до очільника Харкова.

Читайте також:

У Харкові повалили погруддя Георгію Жукову. ФОТО

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.