Археологи знайшли місто біблійного царя?

Мова йде про залишки міста ймовірно царя Давида. Проаналізували дерев'яну підлогу будівлі, ритуальний кубок та кісточки оливок вчені встановили, що місто існувало у 1006−950 роки до Р. Х.

Про це повідомляє Gazeta.ua з посиланням на Dailymail.

 Місто могло існувати у часи царя Давида. Фото: dailymail

"Ми впевнені в тому, що наші висновки інші археологи та історики сприймуть скептично, особливо з огляду на те, які матеріали ми використовували для датування.

З іншого боку, навряд чи хтось буде заперечувати, що вік всіх зразків наближається до позначки в 3 тисячі років. Це вселяє в нас упевненість і вказує на те, що ми навряд чи помилилися", — заявив Аврахам Фауст з Інституту археології в Рамат-Гані Ізраїль.

Споруда була оточена стіною висотою в 1,5 метра. Це змусило вчених припустити, що "велике царство" Давида і Соломона дійсно існувало.

Це може вказувати на те, що Іудея в той час була набагато менш розвиненою, ніж Ізраїль, і ніколи не була його складовою частиною.

Жодна інша культура, яка існувала тоді на території Близького Сходу, не будувала будинки подібним чином і не використовувала такі матеріали.

Нагадуємо, що 5 травня рештки князів Чарторийських перепоховали в Клевані на Рівненщині.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.