У Празі облили фарбою пам'ятник радянському маршалу

У столиці Чехії облили рожевою фарбою пам'ятник Івану Конєву.

Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на "Idnes".

На пам'ятнику зроблено напис фарбою чеською мовою "Той, який жодного разу не вистрілив" ("Ten, ktery nikdy nevystřelil"). Справу взяла під контроль поліція, а мерія дала дозвіл на відновлення пам'ятника.

 Фото: "Idnes"

"У даний час офіцери поліції аналізують наявні записи відеоспостереження з найближчих вулиць", - заявили у поліції.

Міська влада підтвердила, що в червні встановить пояснювальні таблички біля пам’ятника чеською, англійською та російською мовами, у яких буде викладена біографія маршала "з усіма її достоїнствами та недоліками". Проти цього уже протестували у Москві.

Три роки тому на постаменті статуї з'явився напис "Хайль Путін?", а в листопаді минулого року невідомі червоною фарбою написали на постаменті дати 1956, 1961, 1968 і 2017. Жителі Праги вже закликали раніше демонтувати статую.

Довідково. У радянській історіографії маршал Конєв вважається керівником звільнення Праги в 1945 році. Сучасні історики вважають, що війська 1-го Українського фронту під командуванням Конєва увійшли в уже звільнену Прагу.

Чеські історики зазначають, що маршал Конєв зі своїми підрозділами приїхав з Дрездена до Праги 9 травня 1945 року, коли в місті майже не залишилося загонів СС, а підрозділи вермахту покинули Прагу.

Це було пов'язано з тим, що місто взяли під контроль учасники Празького повстання і війська Російської визвольної армії генерала Андрія Власова, повернувши зброю проти німців. За день до цього, 8 травня, була підписана капітуляція з командуванням Празького повстання.

Після присутності на декількох фронтах у роки Другої світової війни Конєв був залучений до придушення угорського повстання в 1956 році, а також був присутній у Берліні на час будівництва Берлінської стіни в 1961 році. 1968 рік – це дата радянського вторгнення в Чехословаччину.

Нагадуємо, що днями у Харкові повалили, а потім знову відновили пам’ятник маршалу Жукову.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.