Adidas зняв з продажу одяг із символікою СРСР

Компанія Adidas відреагувала на міжнародну критику та зняла з продажу спортивний одяг із символікою СРСР.

Про це повідомляє "Німецька хвиля".

 

Виробник спортивних товарів Adidas зняв з продажу одяг із символікою СРСР, який викликав обурення у міжнародної спільноти.

"Ми взяли до уваги повідомлення про опис продукту та зробимо певні висновки", - заявила компанія. Про це повідомила в понеділок, 7 травня, інформаційна агенція SID.

У пошукових запитах по сайту Adidas продукція із зображенням герба Радянського Союзу і написом USSR більше не відображається.

Нагадуємо, що Adidas випустив серію спортивного одягу із зображенням державного герба СРСР і надписом USSR напередодні Чемпіонату світу з футболу, який в липні відбудеться в Росії.

Міністерство закордонних справ Литви розкритикувало появу цієї серії одягу. "Все ще є хворі на "ностальгію за імперією", тільки якось несподівано, що серед них і відомий концерн Adidas", - йдеться в повідомленні МЗС країни в Twitter.

У свою чергу Український інститут національної пам’яті звернувся до компанії "ADIDAS-Україна" та нагадав про недопустимість реалізації в Україні продукції, що містить символіку комуністичного тоталітарного режиму.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.