Ряд замків Львівщини хочуть передати МінКульту

У Львівській обласній раді знову заговорили на тему зміни власності на замки. Приводом до цього став лист генерального директора Львівської національної галереї мистецтв імені Б. Возницького Тараса Возняка на адресу керівництва обласної ради.

Про це 8 травня 2018 року повідомила член комісії з питань культури та історико-культурної спадщини облради, депутат від ВО "Свобода" Мирослава Бабінська, передає видання "Вголос".

Підгорецький замок. Фото: видання "Вголос"

 

За її словами, на засіданні комісії не було ухвалено рішення з приводу листа директора галереї, однак зрозуміло, що керівництво установи не відмовилося від задуму оформити замки в комунальну власність.

"Текст звернення незрозумілий, зокрема прохання до голови облради "ініціювати спільно з облдержадміністрацією передачу цілісних архітектурних комплексів замків до сфери управління Міністерства культури".

Як може обласна рада ініціювати передачу того, що не є в її власності? Ймовірно, за цим приховується схема майбутнього привласнення цих пам’яток", - зазначила Мирослава Бабінська.

 Мирослава Бабінськавидання "Вголос"

Комісія вирішила провести виїзне засідання з цього приводу, зокрема відвідати кожен об’єкт, про який йдеться в листі.

Нагадуємо, що раніше до порядку денного сесії Львівської облради вносили питання "Про оформлення права власності на об’єкти культурної спадщини", яке передбачало передачу у власність громад національних пам’яток.

У проекті рішення йшлося, щоб на звернення Львівської національної галереї мистецтв ім. Б. Г. Возницького оформити право спільної власності територіальних громад Львівської області в особі Львівської обласної ради на такі об’єкти: Каплиця Боїмів у Львові, башта Святодухівської церкви, будівлі Олеського, Золочівського, Підгорецького замків.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.