День пам'яті жертв політичних репресій. ПЛАН ЗАХОДІВ

20 травня 2018 року на території Національного історико-меморіального заповідника "Биківнянські могили" вшанують пам’ять жертв політичних репресій.

Про це повідомляє Український інститут національної пам'яті.

Биківнянське поховання жертв сталінських репресій належить до найбільших на території України. Таємна спецділянка НКВД УРСР у Биківні (нині Броварський проспект у Дніпровському районі м. Києва) почала офіційний відлік своєї діяльності навесні 1937 року. 20 березня цього року Президія Київської міської ради ухвалила рішення про відмежування земельної ділянки "для спецпотреб" у 19 та 20 кварталах Биківнянського лісу.

 

Упродовж 1937-1941 років вантажівки майже щоночі привозили тіла розстріляних НКВД у київських в’язницях  для таємного поховання у Биківнянському лісі. Експерти, які досліджували останки жертв Великого терору, свідчать про те, що більшість із них загинули від пострілу в потилицю або основу черепа. Тіла людей закопували разом із речами, документами, дрібними грошима, які були при них. Завжди в одязі і неодмінно засипались вапном.

Кількість похованих в Биківнянському лісі остаточно не встановлена, на думку істориків, вона може становити від 20 до 100 тисяч осіб. За даними, опрацьованими співробітниками Галузевого державного архіву СБУ та Національного історико-меморіального заповідника "Биківнянські могили", встановлені прізвища понад 18,5 тисяч осіб, яким були винесені вироки в Києві і які поховані в Биківні.

Лише на підставі документів трійки НКВД у 1937-1938 роках у Києві було розстріляно 15 тисяч осіб. Найбільше число розстрілів припадає на 19 травня 1938 року – лише на підставі рішень трійки НКВД за ніч у київських в’язницях розстріляли 563 особи.

Указом Президента України № 431/2007 від 21 травня 2007 року "Про заходи у зв'язку з 70-ми роковинами Великого терору – масових політичних репресій 1937 – 1938 років" в Україні встановлено День пам'яті жертв політичних репресій, який відзначається щороку у третю неділю травня.

Орієнтовний план заходів:

11:00 – 12:00: Офіційна церемонія вшанування жертв політичних репресій за участі Президента України Петра Порошенка та інших високопосадовців.

12:10 – 14:00: Громадське вшанування: міжконфесійний молебень за жертвами політичних репресій, мітинг-реквієм і виступ Національного хору імені  Г. Г. Верьовки.

Також усі охочі зможуть ознайомитись із фотодокументальною виставкою "Розстріляна еліта: Биківнянський вимір" при вході у Заповідник. Екскурсійний супровід забезпечується співробітниками Заповідника.

Безкоштовні автобуси курсуватимуть з 9:00 до 15:00:

- від станції метро Лісова до Заповідника (вихід з метро від голови поїзда на зупинку маршрутних таксі в напрямку м. Бровари);

- від зупинки громадського транспорту навпроти приміщення "Бліц-Інформу" (вул. Кіото, 25).

При вході до Заповідника будуть встановлені рамки-металошукачі. Через це прохання приїжджати заздалегідь – до 10:00.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.