In memoriam. Помер видатний український археолог, дослідник історії Києва Гліб Івакін

У віці 71 року помер фахівець з історії й археології Київської Русі та пізньосередньовічної України, заступник директора Інституту археології НАН України, член-кореспондент Національної академії наук України, доктор історичних наук (1997), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки Гліб Івакін.

Про це повідомляє IA ZIK з посиланням на адміністратора групи Спілка археологів України Якова Гершковича.

 Гліб Івакін

"Сьогодні не стало Гліба Юрійовича Івакіна, члена-кореспондента НАНУ, заступника директора ІА НАНУ, голови ВГО "Спілка археологів України", – зазначив Яків Гершкович.

Довідково. Гліб Юрійович Івакін народився у сім’ї українського письменника та літературознавця Юрія Івакіна.

Закінчив історичний факультет КНУ ім. Т. Г. Шевченка. Від 1974 року працював в Інституті археології АН України (нині Інститут археології НАН України).

Брав участь у розкопках археологічних пам’яток Києва X–XVIII століття на Подолі, Печерську, у Старому Києві, Гончарах і Кожум’яках та в інших історичних місцях. Очолював архітектурно-археологічні дослідження під час відновлення Михайлівського Золотоверхого собору, Успенського собору Києво-Печерської лаври, церкви Успіння Пресвятої Богородиці Пирогощі.

Автор понад 200 друкованих праць.

Був вченим секретарем Національного комітету України Всесвітньої спілки візантиністів.

Читайте також:

Археолог Гліб Івакін: "На місці Десятинної має бути музей Хрещення Русі"

Як зробити супер-музей із "Десятинки". Досвід Кракова і Парижа

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.