АНОНС: Лекція "Маленька професорівна"

У Києві говоритимуть про Катерину Михайлівну Грушевську – знану дослідницю, зірку першої величини української науки.

Про це повідомляє Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського.

 

"Викапаний Татусь", – так говорили про Катерину, Кулюню Грушевську. Вона займалась наукою, досліджувала фольклористику та первісну культуру, перекладала з європейських мов та працювала в закордонних наукових установах.

Вона повірила політиці українізації та повернулась розвивати українську науку. Загинула, відбуваючи покарання у трудових таборах, за звинуваченням в антирадянській діяльності.

Культурний Декрет – проект групи Київ дружній до батьків і малюків – Kyiv Baby/Parent Friendly Places , створений для мистецького дозвілля батьків з дітьми віком від 0 до 3 р.

Час: 26 травня, субота, 11.00

Місце: Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського, вул. Паньківська. 9

Кількість місць обмежена. ОБОВ'ЯЗКОВА попередня реєстрація.

Вартість – 40 грн. з дорослого

Контакт: (044) 288 28 82

Читайте також:

Найдорожча Кулюня. Найбільше кохання Михайла Грушевського

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.