На Одещині відкрили пам’ятний знак на честь козацької битви. ФОТО

У селі Івашків Кодимського району встановили козацький хрест, який присвячено переможній битві 1693 року.

Про це повідомляє прес-служба Одеської ОДА.

Фото: прес-служба Одеської ОДА 

Пам’ятний знак із кам’яної брили власноруч створив скульптор Владислав Ільницький, який наразі проходить службу у лавах Збройних сил України. В урочистому відкритті нового монументу взяв участь перший заступник голови Одеської обласної державної адміністрації Олександр Терещук.

 Фото: прес-служба Одеської ОДА 

"Ми пам’ятаємо мужніх людей, які не силою та кількістю, а вмінням та професійністю перемагали значно чисельніші війська ворогів. Доки ми шануємо історію — ми сильні. Дякую тим, хто сьогодні захищає незалежність та свободу України!" – відзначив Олександр Терещук.

 Фото: прес-служба Одеської ОДА 

Зазначимо, пам’ятний знак важить дві з половиною тони. За словами голови Кодимської районної державної адміністрації Геннадія Гладенького, робота скульптора зайняла менше трьох тижнів. На церемонію відкриття також завітали школярі та військовослужбовці.

Як свідчать історичні хроніки та літописи, "битва на Кодимі" відбулася восени 1693 року. Семитисячному загону під командуванням Семена Палія вдалося перемогти військо ногайських татар, яке значно переважало їх за чисельністю.

Нагадуємо, що недавно на Чернігівщині відкрили меморіальну дошку воякам Армії УНР.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.