На Одещині відкрили пам’ятний знак на честь козацької битви. ФОТО

У селі Івашків Кодимського району встановили козацький хрест, який присвячено переможній битві 1693 року.

Про це повідомляє прес-служба Одеської ОДА.

Фото: прес-служба Одеської ОДА 

Пам’ятний знак із кам’яної брили власноруч створив скульптор Владислав Ільницький, який наразі проходить службу у лавах Збройних сил України. В урочистому відкритті нового монументу взяв участь перший заступник голови Одеської обласної державної адміністрації Олександр Терещук.

 Фото: прес-служба Одеської ОДА 

"Ми пам’ятаємо мужніх людей, які не силою та кількістю, а вмінням та професійністю перемагали значно чисельніші війська ворогів. Доки ми шануємо історію — ми сильні. Дякую тим, хто сьогодні захищає незалежність та свободу України!" – відзначив Олександр Терещук.

 Фото: прес-служба Одеської ОДА 

Зазначимо, пам’ятний знак важить дві з половиною тони. За словами голови Кодимської районної державної адміністрації Геннадія Гладенького, робота скульптора зайняла менше трьох тижнів. На церемонію відкриття також завітали школярі та військовослужбовці.

Як свідчать історичні хроніки та літописи, "битва на Кодимі" відбулася восени 1693 року. Семитисячному загону під командуванням Семена Палія вдалося перемогти військо ногайських татар, яке значно переважало їх за чисельністю.

Нагадуємо, що недавно на Чернігівщині відкрили меморіальну дошку воякам Армії УНР.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.