Режисер «Кіборгів» анонсував фільм про Конотопську битву

Ахтем Сеїтаблаєв анонсував зйомку стрічки про битву під Конотопом між силами українського гетьмана Івана Виговського та російськими військами князя Олексія Трубецького у 1659 році.

Про це повідомляє "UA. News".

 Конотопська битва: сучасна картина

"Ми вже написали сценарій. Ця битва, – один із яскравих прикладів того, що коли знаходили спільну мову кримські татари, запорізькі козаки, тобто українці…Взагалі, історія спільного існування кримських татар та українців, вона непроста, ви ж знаєте…Але навалювали усім, як тільки були разом", – розповів Сеїтаблаєв.

Він заявив, що займеться стрічкою після завершення зйомки фільму "Захар Беркут", прем’єру якого заплановано на 2019 рік.

Довідково. Конотопська битва – одна із битв у російсько-польській війні 1654–1667 років, що відбулась у 1659 році біля Конотопа. Армія російського князя Олексія Трубецького протистояла коаліції Виговського, до якої входили кримські татари, козаки гетьмана та польські загони. У результаті спільної дії сил союзників, Трубецький зняв облогу міста і відступив.

Нагадуємо, що на початку травня на Хрещатику в Києві почали знімати фільм про Василя Стуса.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.