Режисер «Кіборгів» анонсував фільм про Конотопську битву

Ахтем Сеїтаблаєв анонсував зйомку стрічки про битву під Конотопом між силами українського гетьмана Івана Виговського та російськими військами князя Олексія Трубецького у 1659 році.

Про це повідомляє "UA. News".

 Конотопська битва: сучасна картина

"Ми вже написали сценарій. Ця битва, – один із яскравих прикладів того, що коли знаходили спільну мову кримські татари, запорізькі козаки, тобто українці…Взагалі, історія спільного існування кримських татар та українців, вона непроста, ви ж знаєте…Але навалювали усім, як тільки були разом", – розповів Сеїтаблаєв.

Він заявив, що займеться стрічкою після завершення зйомки фільму "Захар Беркут", прем’єру якого заплановано на 2019 рік.

Довідково. Конотопська битва – одна із битв у російсько-польській війні 1654–1667 років, що відбулась у 1659 році біля Конотопа. Армія російського князя Олексія Трубецького протистояла коаліції Виговського, до якої входили кримські татари, козаки гетьмана та польські загони. У результаті спільної дії сил союзників, Трубецький зняв облогу міста і відступив.

Нагадуємо, що на початку травня на Хрещатику в Києві почали знімати фільм про Василя Стуса.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.