У Здолбунові впорядкували могилу полковника Армії УНР. ФОТО

На міському кладовищі Здолбунова Рівненської області волонтери впорядкували могилу полковника Армії УНР Бориса Магеровського (1885–1926).

Роботи виконані майстром благодійного фонду "Героїка" Олегом Собченком за активної участі місцевих волонтерів, повідомляє сторінка фонду у "Фейсбуці".

Могилу віднайшли завдяки опитуванню старожилів, яке здійснював впродовж 2012-2013 років Здолбунівським районним історико-краєзнавчим музеєм та завдячуючи архівній роботі "Героїки". Точну дату смерті полковника вдалось встановити завдяки пані Наталії Сьомчик.

 Олег Собченко разом із своєю роботою

Локалізувати могилу полковника допоміг і детальний опис довколишніх поховань (здійснений директором Здолбунівського музею Олегом Тищенком), який порівнювали із записами метричної книги парафіяльного цвинтаря.

Результати дослідження підтвердили зібрані раніше свідчення, адже поряд з могилою Магеровського були поховані його "сусіди" по метричній книзі. Наприклад, могила чешки Анешки Крафтової знаходиться поряд з могилою Магеровського. Чеська селянка з Борщівців Рівненського повіту Анісія Крафт (вдова) була похована поряд з полковником на третій день після його похоронів (17.08.1926).

 

Відтак впорядкована могила полковника Армії УНР Бориса Магеровського стала унікальною матеріальною пам’яткою доби Перших Визвольних змагань, яку можна порівняти хіба з рівненськими могилами командарма Василя Тютюнника та полковника Костя Вротновського-Сивошапки (пам’ятник на могилі полковника встановила теж "Героїка").

Територія довкола могили Бориса Магеровського вже найближчим часом буде впорядкована стараннями пана Юрія Шадого. 

ДОВІДКА:

Борис Магеровський (1885–1926). Народився в Полтаві. У 1918 році командував 5-м полком 2-ї Української дивізії синьожупанників. З 1919 року — на командних посадах у 7-му Синьому полку 3-ї Залізної дивізії. Дістав поранення в боях, перехворів на тиф. З 1920 року — курінний командир у 7-й бригаді 3-ї Залізної дивізії. Полковник Армії УНР.

Нагадаємо, в Польщі місцеві українці вшанували козаків Армії УНР, похованих на українських віськових кладовищах.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.