У Польщі на місцевих похованнях ушанували козаків Армії УНР. ФОТО, ВІДЕО

На вихідних у Польщі місцеві українці вшанували козаків Армії УНР, похованих на українських віськових кладовищах.

2 червня відбулися щорічні урочистості зі вшанування воїнів Української Народної Республіки, похованих  на Українському військовому кладовищі в м. Александрув Куявський Куявсько-поморського воєводства Польщі.

Заходи організувала місцева влада на чолі з бургомістром Анджеєм Цеслею та під патронатом заступника Міністра культури і національної спадщини Польщі Ярослава Селліна, повідомляє Посольство України в Польській Республіці.

 Фото: FB Посольство України в Республіці Польща

Рівно 25 років тому кладовище було відновлено, і з того часу щороку в першу суботу червня тут проходять пам’ятні заходи за участю керівництва міста, політиків, дипломатів, духовенства різних конфесій і численної української громади.

Фото: FB Посольство України в Республіці Польща 

"Посольство вдячне місцевій владі, православній парафії міста, усім полякам і українцям, які опікуються Українським військовим кладовищем і плекають пам’ять про українсько-польське братерство зброї 1920 р., яке врятувало Європу від більшовицької навали", - зазначає сторінка посольства у "Фейсбуці".

Фото: FB Посольство України в Республіці Польща 

Дипломати наголосиили, що спільна боротьба з більшовизмом майже сто літ тому продемонструвала справжню міць партнерства між Україною і Польщею, а також стала переконливим свідченням для сучасних і наступних поколінь українців і поляків, що лише в мирі, злагоді і взаємній співпраці наші держави і народи здатні досягати успіху і перемагати ворога.

 Фото: FB Посольство України в Республіці Польща

3 червня в м. Перемишлі сотні українців пройшли маршем пам'яті воїнів Армії УНР. "Пикулицька хода", як називають марш, теж відбувається щороку за маршрутом від греко-католицького кафедрального собору в Перемишлі до села Пикуличі, де поховані петлюрівці.

Як повідомляє Радіо "Свобода", марш проходив під посиленою охороною польської поліції. За даними газети української громади в Польщі "Наше слово", заходи пройшли без надзвичайних подій, кількість учасників - понад 300 осіб.

У Пикуличах поховано, за різними даними, від 2 до 3 тисяч солдатів Армії УНР, які померли у 1918-1921 роках у таборі для інтернованих. Помирали від недоїдання, антисанітарії та хвороб, зокрема – тифу та туберкульозу. Табір діяв до початку 1921 року, а 1 листопада того ж року місцеві українці провели там панахиду і порядкували цвинтар. 

Фото FB "Наше слово"
 Фото FB "Наше слово"

Як повідомлялося, на кладовищі села Грушовичі в Польщі щонайменше три людські останки можуть належати українським підпільникам.

Від листа до ГУЛАГу: як МҐБ цензурувало пошту про операцію «Запад»

На Великдень 1948 року отець Володимир Марущак готував особливу проповідь. Він знав, що попри заборони й обмеження нової влади, відсвяткувати воскресіння Христа збереться чимало людей. 2 травня він відправив службу у старовинній церкві села Новий Кропивник, а тоді — виголосив промову, яка викликала сльози у багатьох присутніх

Серце, самогубство чи вбивство? Як загинув Василь Стус

Уночі з 3 на 4 вересня 1985 року в карцері табору особливого режиму ВС-389/36 у с. Кучино Чусовського р-ну Пермської обл. пішов із життя 47-річний поет і правозахисник Василь Стус. Версій, чому це сталося, кілька. Але я певен...

Квота на розстріл "ворогів народу": як праонука знайшла справу репресованого прадіда

У травні цього року при Архіві національної пам`яті відкрився Консультаційний центр з пошуку інформації про репресованих. Весь цей час співробітники допомагають сотням людей дізнатися, в яких архівах можуть зберігатися таємниці їхніх репресованих родин. Вікторія Тараненко з Дніпропетровщини стала однією з перших, кому вдалося знайти справу свого репресованого прадіда та нарешті дізнатися, за що його арештував НКВД у часи Великого терору.

Ігор Галагіда: «Зміна парадигми – з катів на жертви»

З одного міліцейського документу. Після вбивства українців правоохоронці розпочали слідство. Люди, що вижили, розповіли, що бандити ставили їм питання: хто з них русин, хто – поляк? Того, хто виявлявся русином, – убивали. Ми поки що не знаємо, хто вчинив цей злочин – члени підпілля чи просто бандити, але навіть другий варіант вказує на те, що й кримінальна діяльність могла все ж мати національний характер.