Спецпроект

Першою жертвою змін до закону про ІПН Польщі став сам ІПН – Шарек

Президент Інституту національної пам’яті Польської Республіки Ярослав Шарек повідомив про погіршення зв’язків Інституту з закордонними істориками, які досліджують Голокост.

Про це повідомляє видання Dziennik.pl.

Шарек підтвердив, що частина науковців із-за кордону відмовилася від дальшої співпраці з Інститутом після внесення змін до закону про ІПН.

"У грудні 2017 року в Інституті відбулася велика міжнародна конференція "Нації окупованої Європи і катастрофа євреїв". На неї приїхали вчені з багатьох країн. Пізніше, як протест проти новелізації багато з них відмовилося прислати свої доповіді для публікації. Наслідком зміни закону про ІПН став параліч міжнародних зв’язків Інституту з науковцями, які займаються проблематикою Голокосту у світі", — розповів Шарек.

На запитання, чи новелізацію закону узгоджували з Інститутом, Шарек підкреслив, що з ними консультувалися "тільки в початковій фазі" й уточнив: "За мого попередника".

"Пізніше вже з нами на цю тему не розмовляли. Інститут не мав впливу на остаточну форму прийнятих юридичних рішень. Не маю сумнівів, що Інститут став першою жертвою тих змін до закону", — підкреслив Шарек.

Нагадаємо, Закон про зміни до закону про Інститут національної пам’яті набрав чинності 1 березня 2018 року.

Закон передбачає покарання за заперечення злочинів українських націоналістів, а також штрафи і тюремні терміни за публічні заяви про причетність поляків до Голокосту.

Ізраїль виступив категорично проти нових поправок до закону про Інститут національної пам’яті. США засудили рішення президента Польщі підписати скандальний закон. Згодом Штати заморозили зустрічі своїх перших осіб із польськими посадовцями.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.