АНОНС: У Києві презентують проект «ВІЙНА ПОРУЧ»

На центральних вулицях Києва з’являться скульптури-силуети, які нагадають перехожим: війна поруч, і за мирне небо над ними заплачено високу ціну.

Про це повідомляє Український інститут національної пам’яті.

 

Війна на Сході України триває довше, аніж на східному театрі бойових дій Другої світової війни. Тривалий час лінія фронту стабільна, хоча щодня вибухають снаряди, гинуть українські захисники та потерпають мирні люди.

У Києві й інших великих містах, навіть тих, які близько до фронту, життя ввійшло у звичне русло, далеке від воєнних реалій. Щоденна рутина та клопоти, заповнені містянами щовечора кафе й ресторани…

Проект "ВІЙНА ПОРУЧ" покликаний нагадати українцям, що на Сході їхньої держави, зовсім поруч, триває ось уже п’ятий рік поспіль жорстока боротьба за їхні життя, нагадати, якою ціною вдалося зупинити агресора та зірвати його ординські плани.

"Емоційний проект талановитого митця й палкого активіста Олеся Кромпляса – своєрідний холодний душ для мільйонів українців, які змирилися із сухою, але методичною телевізійною статистикою втрат і подій на Східному фронті чи звикли до неї, спроба пробудити розчарованих та збайдужілих співвітчизників від буденної суєтності й допомогти їм усвідомити, що боротьба за наші цінності та свободу триває.

Цей проект будить нашу совість, стимулює соціальну відповідальність і громадянську активність. І саме тому наш заклад усіляко підтримує його", – вважає Ігор Пошивайло, генеральний директор Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності.

Проект "ВІЙНА ПОРУЧ" є комплексом заходів і включає фотовиставку "Звільнення Маріуполя. Літо війни", систему малих вуличних скульптур, розміщених у середмісті, а також розповідей очевидців перших днів війни, які можна прочитати, пройшовши за посиланням на інтернет-ресурс, розміщеним на кожній скульптурі.

Автор проекту Олесь Кромпляс – документаліст та доброволець, особисто брав участь в операції з визволення Маріуполя, поєднував обов’язки солдата й фотожурналіста.

Добірка складається з двох десятків фотографій, які ілюструють бойовий шлях автора та його побратимів із батальйону "Азов" із червня до вересня 2014 року – від визволення Маріуполя до боїв за Іловайськ і підписання Мінських угод.

Організатори: Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності, Національно-просвітницький центр "Трансформер".

За підтримки: Київської міської ради, Печерської , Подільської та Шевченківської районних у місті Києві державних адміністрацій, Київського метрополітену.

Місце проведення та тривалість проекту:

Вуличну експозицію проекту відкрито для перегляду з 13 червня до 22 липня 2018 року цілодобово. Силуети буде розміщено на Михайлівській площі, набережній Дніпра, Поштовій площі, в парках імені Петра Сагайдачного й Тараса Шевченка, на майдані Незалежності та біля станцій метро "Олімпійська", "Льва Толстого", "Хрещатик", "Арсенальна", "Золоті ворота", "Палац спорту", "Поштова площа", "Контрактова площа".

Екскурсія з презентацією вуличної експозиції проекту "ВІЙНА ПОРУЧ" для журналістів 13 червня о 15:00 – в парку імені Тараса Шевченка (збір біля пам’ятника Тарасові Шевченку)

Офіційне відкриття проекту о 19:00 – Національно-просвітницький центр "Трансформер", вул. Велика Житомирська, 19Б, Київ

Фотовиставку відкрито для перегляду з 13 червня до 24 червня 2018 року з 10:00 до 22:00 без вихідних у Національно-просвітницькому центрі "Трансформер" (вул. Велика Житомирська, 19Б, Київ). Вхід вільний.

Контакт: тел. (093) 717-62-61.

Акредитація ЗМІ – прес-служба Музею Революції Гідності: maidanmuseum@gmail.com, тел. (067) 508-26-39, (093) 503-72-88, (099) 717-59-95.

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.