АНОНС: НМІУ запрошує на лекцію про історію музичних скринь

23 червня Національний музей історії України запрошує на лекцію "Історія музичних скринь", під час якої відвідувачі дізнаються про основні етапи розвитку та принципи роботи музичних пристроїв давнини.

Музика відіграє важливу роль у житті суспільства. Нею передають почуття, оповідають про важливі події й просто насолоджуються естетикою звучання. Тому не дивно, що здавна люди прагнули зафіксувати мелодію, щоб можна було її згодом ще раз прослухати.

 

Одним із перших пристроїв, здатних це зробити, були музичні скрині кінця XVIII − початку XX ст. Їх виникнення і розвиток – важлива віха в історії науки і техніки, адже своєю конструкцією (яку повсякчас вдосконалювали) вони репрезентували розвиток інженерної думки, механіки та фізики. Без досягнення останніх, було неможливим створення настільки досконалих пристроїв.

У своїй лекції "Історія музичних скринь" науковий співробітник музею Анатолій Бараннік розповість про основні етапи розвитку музичних скринь, та продемонструє принципи роботи цих загадкових музичних пристроїв давнини.

Практично кожен наведений у ній факт чи історичний різновид музичних скринь проілюстрований фото або відео. Також кожен відвідувач зможе оглянути музичну скриню Troll&Backer з колекції музею, яка й досі працює.

Cубота, 23 червня, 16:00.

Місце: Національний музей історії України (Київ, вул. Володимирська, 2).

Вхід до музею на лекцію - 30 грн.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.