Пам'ятки ЮНЕСКО в Україні охоронятиме спеціальний закон

Верховна Рада ухвалила закон "Про охорону культурної спадщини" (щодо збереження пам'яток культурної спадщини, внесених до Списку всесвітньої спадщини Організації об'єднаних націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО).

Законопроект №1553 підтримали 232 депутатів, повідомляє "Дзеркало тижня".

Згідно з законом, об'єкт всесвітньої спадщини має правовий статус пам'ятки національного значення і охороняється за допомогою всіх механізмів, передбачених цим законом.

Водночас, існують певні особливості охорони об'єктів всесвітньої спадщини, що випливають з Конвенції про охорону всесвітньої культурної спадщини і природної спадщини.

До списку Світової спадщини ЮНЕСКО включено наступні об'єкти в Україні: Києво-Печерська лавра, Софія Київська, історичний центр Львова, резиденція митрополитів Буковини і Далмації в Чернівцях, Херсонес Таврійський, дерев'яні церкви Карпатського регіону Польщі та України, Дуга Струве та букові праліси Карпат.

Нагадаємо, Шарівський замок у Харківській області збираються реставрувати.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.