Американці курять більше 3000 років – археологічне дослідження

Науковці знайшли сліди нікотину в люльці американських індіанців, датованій серединою другого тисячоліття до н. н.

Про це повідомляє видання Science із посиланням на Journal of Archaeological Science: Reports.

У кінці 1930-х років археологи активно досліджували стоянку корінних американців у злитті рік Флінт і Тенессі на півночі штату Алабами, поки її не затопив рівень вод через будівництво Гантерсвільської греблі.

Під час розкопок виявили тисячі артефактів, які запечатали в паперові пакети та віддали на зберігання в Репозиторій штату Алабама. Там вони припадали пилом 70 років, коли група археологів і хіміків не помітили в репозиторії каталог FS74 – люльку, або ж "медичну трубку", вирізблену з вапняку.

З допомогою східного племені індіанців Черокі дослідники роками вивчали давні люльки корінних американців, застосовуючи технологію хімічного аналізу під назвою "мас-спектрометрія" для пошуків слідів рослинного матеріалу.

Їхні пошуки, метою яких було пролити світло на релігійну та ритуальну історію паління, вже увінчалися знахідками залишків дурману смердючого в люльках, яким кілька століть.

 У нутрощах цієї вапнякової люльки, якій 3500 років, хіміки знайшли сліди нікотину. Фото: Stephen Carmody

Але вчені зірвали джекпот, коли дослідили FS74. Усередині люльки команда виявила помітні сліди нікотину, характерного компоненту тютюну. Кістки тварин, знайдені разом із люлькою, датуються між 1685 і 1530 до н. е., що свідчить про те, що ця люлька є найбільш раннім доказом куріння тютюну в Північній Америці.

З цього випливає, що плем‘я корінних американців, які жили в цих місцях, вирощувало та курило тютюн щонайменше на 1000 років раніше, ніж вважалося дотепер, — приблизно в той самий час, коли вони вперше освоїли культури, як соняшник і гарбуз.

Знахідка підвищує імовірність того, що рослини, які вирощували для ритуальних потреб, відігравали важливу роль в освоєнні сільського господарства.

Як повідомлялося, в Національному музеї історії України відкрилася  виставка "Мистецтво мисливців на мамонтів".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.