АНОНС: У Києві пом'януть гайдамаків Коліївщини

21 червня в Києві відзначатимуть 250-ліття гайдамацького повстання Коліївщини.

Програма заходу включатиме виступи відомих істориків й краєзнавців:

 

Тарас Чухліб – український історик, доктор історичних наук, провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України, директор Науково-дослідного інституту козацтва імені Степана Бандери.

Євген Букет – почесний краєзнавець України, головний редактор газети "Культура і життя", член правління Національної спілки краєзнавців України, член Національної Спілки журналістів України.

Анатолій Пономаренко – народний артист, Герой України.

Іван Синяк – кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського НАН України.

Ігор Гирич – доктор історичних наук, головний редактор журналу "Пам'ятки України", старший науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України.

Музичні виступи: Живосил Лютий, Тарас Компаніченко та Тарас Силенко.

Ведучий заходу – Юрій Сиротюк, директор аналітичного центру "Українські студії стратегічних досілджень" (УССД), голова фракції ВО "Свобода" в Київраді.

21 червня, четвер, 18.30 

Місце: Колонна зала Київської міської ради (вул. Хрещатик, 36).

Організатор: ВО "Свобода". УССД.

Вхід вільний.

Нагадаємо, Ваад України виступив із заявою, в якій висловив стурбованість відзначенням Коліївщини.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.