АНОНС: У Києві пом'януть гайдамаків Коліївщини

21 червня в Києві відзначатимуть 250-ліття гайдамацького повстання Коліївщини.

Програма заходу включатиме виступи відомих істориків й краєзнавців:

 

Тарас Чухліб – український історик, доктор історичних наук, провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України, директор Науково-дослідного інституту козацтва імені Степана Бандери.

Євген Букет – почесний краєзнавець України, головний редактор газети "Культура і життя", член правління Національної спілки краєзнавців України, член Національної Спілки журналістів України.

Анатолій Пономаренко – народний артист, Герой України.

Іван Синяк – кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського НАН України.

Ігор Гирич – доктор історичних наук, головний редактор журналу "Пам'ятки України", старший науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України.

Музичні виступи: Живосил Лютий, Тарас Компаніченко та Тарас Силенко.

Ведучий заходу – Юрій Сиротюк, директор аналітичного центру "Українські студії стратегічних досілджень" (УССД), голова фракції ВО "Свобода" в Київраді.

21 червня, четвер, 18.30 

Місце: Колонна зала Київської міської ради (вул. Хрещатик, 36).

Організатор: ВО "Свобода". УССД.

Вхід вільний.

Нагадаємо, Ваад України виступив із заявою, в якій висловив стурбованість відзначенням Коліївщини.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.