АНОНС: Київським журналістам презентують книгу "Перший Курултай"

22 червня в Укрінформі журналістам презентують книгу координатора Таврійської гуманітарної платформи, наукового співробітника Науково-дослідного інституту українознавства Андрія Іванця "Перший Курултай: від кримськотатарських установчих зборів до національного парламенту (1917–1918 рр.)".

Книга вийшла у видавництві "Кліо" на замовлення Міністерства інформаційної політики України, повідомляє прес-служба Таврійської гуманітарної платформи.

 

У монографії україномовний читач має змогу вперше ознайомитися із дослідженням діяльності Першого Курултаю, який став вищим проявом самоорганізації кримськотатарського народу під час революційних трансформацій 1917–1918 років.

Книга містить сучасний науковий погляд на один із ключових періодів у багатовіковій історії корінного народу Криму, коли він переживав перехід від стану етносу до стану модерної етнонації. Кандидат історичних наук Андрій Іванець залучив низку неоприлюднених джерел, зокрема, протоколи Курултаю за грудень 1917 року, а також розробляє у книзі концепцію кримськотатарської революції.

Кандидат політичних наук, один із провідних фахівців з історії кримськотатарського народу у ХХ ст. Гульнара Бекірова назвала презентоване дослідження "проривом в українській історіографії"

Учасники:

Андрій Іванець, кандидат історичних наук, автор книги;

Мустафа Джемілєв, голова Меджлісу кримськотатарського народу в 1991–2013 роках, представник Президента України у справах кримськотатарського народу; 

Еміне Джапарова, перший заступник міністра інформаційної політики України кандидата політичних наук;

Гульнара Бекірова, історик, кандидат політичних наук.  


22 червня, п’ятниця, 15.00

Місце: Укрінформ (Київ, вул. Б. Хмельницького, 8/16).

Вхід вільний.

 
ДОВІДКА:

Перший Курултай кримськотатарського народу був сформований у листопаді 1917 року. З 9 по 26 грудня 1917 року він працював як національні установчі збори, які ухвалили Основні кримськотатарські закони. З 26 грудня 1917 року по осінь 1918 року Курултай здійснював функції національного парламенту, зокрема, утворив Кримськотатарський національний уряд.

У травні 1918 року делегати Курултаю зробили спробу перетворити його на загальнодержавний кримський парламент. Курултай кримськотатарського народу відновив свою діяльність у 1991 року в процесі повернення корінного народу в Крим. Визнаний в Україні вищим представницьким органом кримських татар. Після початку тимчасової окупації АР Крим і Севастополя Росія заборонила його діяльність.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.