АНОНС: Київським журналістам презентують книгу "Перший Курултай"

22 червня в Укрінформі журналістам презентують книгу координатора Таврійської гуманітарної платформи, наукового співробітника Науково-дослідного інституту українознавства Андрія Іванця "Перший Курултай: від кримськотатарських установчих зборів до національного парламенту (1917–1918 рр.)".

Книга вийшла у видавництві "Кліо" на замовлення Міністерства інформаційної політики України, повідомляє прес-служба Таврійської гуманітарної платформи.

 

У монографії україномовний читач має змогу вперше ознайомитися із дослідженням діяльності Першого Курултаю, який став вищим проявом самоорганізації кримськотатарського народу під час революційних трансформацій 1917–1918 років.

Книга містить сучасний науковий погляд на один із ключових періодів у багатовіковій історії корінного народу Криму, коли він переживав перехід від стану етносу до стану модерної етнонації. Кандидат історичних наук Андрій Іванець залучив низку неоприлюднених джерел, зокрема, протоколи Курултаю за грудень 1917 року, а також розробляє у книзі концепцію кримськотатарської революції.

Кандидат політичних наук, один із провідних фахівців з історії кримськотатарського народу у ХХ ст. Гульнара Бекірова назвала презентоване дослідження "проривом в українській історіографії"

Учасники:

Андрій Іванець, кандидат історичних наук, автор книги;

Мустафа Джемілєв, голова Меджлісу кримськотатарського народу в 1991–2013 роках, представник Президента України у справах кримськотатарського народу; 

Еміне Джапарова, перший заступник міністра інформаційної політики України кандидата політичних наук;

Гульнара Бекірова, історик, кандидат політичних наук.  


22 червня, п’ятниця, 15.00

Місце: Укрінформ (Київ, вул. Б. Хмельницького, 8/16).

Вхід вільний.

 
ДОВІДКА:

Перший Курултай кримськотатарського народу був сформований у листопаді 1917 року. З 9 по 26 грудня 1917 року він працював як національні установчі збори, які ухвалили Основні кримськотатарські закони. З 26 грудня 1917 року по осінь 1918 року Курултай здійснював функції національного парламенту, зокрема, утворив Кримськотатарський національний уряд.

У травні 1918 року делегати Курултаю зробили спробу перетворити його на загальнодержавний кримський парламент. Курултай кримськотатарського народу відновив свою діяльність у 1991 року в процесі повернення корінного народу в Крим. Визнаний в Україні вищим представницьким органом кримських татар. Після початку тимчасової окупації АР Крим і Севастополя Росія заборонила його діяльність.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.