У Харкові хотіли підірвати пам’ятник воїнам УПА. ВІДЕО

Співробітники контррозвідки Служби безпеки України під процесуальним керівництвом прокуратури попередили у Харкові терористичний акт біля пам’ятника воїнам УПА, замовлений спецслужбами країни-агресора.

Про це йдеться у повідомленні на сайті СБУ.

 Вибуховий пристрій біля пам'ятника. Фото: СБУ

Оперативники спецслужби задокументували, що для здійснення низки терористичних актів на території регіону російські куратори планували використати учасників так званої військово-політичної групи "Харьковское движение сопротивления".

З 2014 року члени групи спеціалізувались на підриві національних пам’ятників, офісів українських патріотичних організацій та особистих транспортних засобів осіб, які входять до їх складу, проведенні розвідувальної діяльності та розповсюдженні серед мешканців Харкова матеріалів антиукраїнського, сепаратистського та екстремістського змісту.

Вилучений вибуховий пристрій. Фото: СБУ

 

Контррозвідники СБ України встановили, що з квітня 2018 року спецслужби РФ відновили фінансування діяльності ВПГ "ХДС" для проведення на території Харкова терористичної діяльності.

Одна із учасниць групи отримала від російських кураторів завдання підірвати пам’ятник воїнам УПА за допомогою саморобного вибухового пристрою.

Співробітники СБУ затримали зловмисницю згідно зі ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України під час закладання вибухівки під пам’ятний знак. У ході санкціонованих слідчих дій за місцем проживання учасниці групи правоохоронці вилучили символіку терористичних організацій "Д/ЛНР".

 Фото: СБУ

Затриманій оголошено про підозру в скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 258 Кримінального кодексу України. Тривають слідчо-оперативні дії, спрямовані на виявлення інших осіб, причетних до організації та вчинення вказаного злочину.

Нагадуємо, що у 2019 році у Житомирі з'явиться пам’ятник Бандері.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.