Співробітників та агентів КГБ не люструватимуть? – законопроект

У Верховній Раді України пропонують не застосовувати закон про очищення влади до штатних працівників чи негласних агентів КГБ.

Про це повідомляє видання "Вголос" із посиланням на законопроект № 8525.

 

Автор законопроекту Паламарчук Микола Петрович, який обраний народним депутатом за списком партії БПП.

Проектом Закону пропонується внести зміну до Закону України "Про очищення влади", а саме виключити такий критерій застосування очищення влади, до осіб, які були штатними працівниками чи негласними агентами в КГБ СРСР, КГБ УРСР, КГБ інших союзних республік колишнього СРСР, Головному розвідувальному управлінні Міністерства оборони СРСР, закінчили вищі навчальні заклади КГБ СРСР.

У пояснювальній записці вказано, що відповідно до статті 1 Конституції України, Україна є демократичною, правовою державою. В Україні визнається і діє принцип верховенства права (стаття 8 Конституції України).

Суспільне життя в Україні ґрунтується на засадах політичної, економічної та ідеологічної багатоманітності; жодна ідеологія не може визнаватися державою як обов’язкова; держава гарантує свободу політичної діяльності, не забороненої Конституцією і законами України (стаття 15 Конституції України).

Нагадуємо, що Закон про очищення влади схвалений у 2014 році. Документ, серед іншого, передбачає, що низка категорій осіб протягом десяти років не має права обіймати посади у державних органах влади України.

22 січня 2018 р., у 100-річчя з дня проголошення України незалежною державою, нардепи-націоналісти зареєстрували у Верховній Раді законопроект №7521 "Про правонаступництво України щодо Української Народної Республіки", де у Статті 6 вказано, що "Україна має право пред'явити вимоги Російській Федерації у частині компенсацій за злочини, скоєні проти українців тоталітарним комуністичним режимом в період окупації території України з 18 березня 1921 року по 23 серпня 1991 року".

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.