У Львові з'явиться скульптурна композиція українським бійцям Листопадового Чину. ФОТО

22 червня, відбулося засідання журі, яке обрало переможця проекту в рамках конкурсу мистецько-архітектурного проекту на скульптурну композицію українським бійцям Листопадового Чину.

Про це повідомляє видання "Фортпост" з посиланням на прес-службу Львівської міської ради.

 Проект скульптурної композиції

На площі пропонується встановити скульптурну композицію Лева, що пробуджується. Фігура лева запозичено з герба ЗУНР. Фактично, це пластичне трактування графічного зображення герба.

Основна ідея скульптурної композиції — лев, що просинається, як алегорія на молоду країну, яка зародилася на уламках Австро-Угорської імперії. Бронзова фігура лева розташована на блоках дикого каменю, Лев піднімається по них вгору.

Між каменями на рівні землі є маленька виноградна лоза з гроном винограду, як символ того, що з краплі крові українських бійців Листопадового Чину та УГА, пролитої в боях за ЗУНР зародилася пізніше вільна Українська держава.

  Проект скульптурної композиції

Влаштування громадського простору — це символічне відображення структури міста (вулиці, площі, квартали і тупикові двори), адже саме у місті відбувалися перші важливі і складні бої захисників ЗУНР (битва за Львів), а лінія фронту довго проходила через міські площі, вулиці і будівлі.

Нагадуємо, що у Вроцлаві перехрестя назвали іменем генерала УНР Безручка.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.