АНОНС: Виставка "Борці за Українську Державу" до дня народження Романа Шухевича

3 липня в Києві відкриється виставка "Борці за Українську Державу", яка представить дивом вцілілі раритети, що розкриють історію Української повстанської армії під незвичним кутом.

Виставка приурочена 111-й річниці від дня народження Романа Шухевича. 

Візуально виставка оформлена у стилі повстанських криївок. Тематично складається з шести блоків, присвячених керівництву УПА, її організаційній структурі, пропагандистській діяльності, особливостям побуту підпільників, закордонним рейдам УПА, підсумкам діяльності українського визвольного руху 1940–50-х рр.

 

Відвідувачі побачать:

  • унікальний прапор українських націоналістів, захоплений радянськими партизанами Кам’янець-Подільського з’єднання у 1940-х рр., який дивом зберігся у фондах музею за радянської влади, де був віднайдений у 2015 р.;
  • печатку, виготовлену художником-повстанцем Нілом Хасевичем;
  • зброю, якою воювали повстанці;
  • нарукавні пов’язки ОУН;
  • оригінальні повстанські листівки та пропагандистські видання 1940–50-х рр., серед яких є відозви до поневолених народів СРСР, які друкували іншими мовами;
  • бідон-сейф, в якому зберігався повстанський архів, віднайдений в 2015 р.;
  • бофон УПА;
  • речі упівців – в’язнів ГУЛАГу: листи, щоденники, світлини, документи, рушники, вишиті на засланні;
  • велику кількість оригіналів різноманітних світлин з повстанцями;
  • сучасні пам’ятні медалі й монети, присвячені УПА.

"Кожному українцю варто відвідати цю виставку. Вона знайомить з обставинами створення УПА, етапами її боротьби як проти гітлерівського, так і проти сталінського тоталітарних режимів. Також тут можна буде дізнатися про повсякденне життя українського повстанця, котрому насправді доводилося воювати з ворогами у надзвичайно важких умовах, виявляючи при цьому як героїзм, так і самопожертву", – зазначає генеральний директор Національного музею історії України Тетяна Сосновська.

На відкритті виставки Микола Процюк (син Василя Процюка ("Кропиви") – начальника штабу УПА-Південь) представить нагороди свого батька – два Золоті хрести бойової заслуги першого класу та найвищі військові нагороди Української повстанської армії.

У відкритті візьме участь народний депутат України Юрій Шухевич, син головнокомандувача УПА Романа Шухевича. Також на захід запрошені представники української влади, члени Уряду, Парламенту, керівники провідних музеїв Києва.

3 липня, вівторок, 15.00 

Місце: Національний музей історії України (Київ, вул. Володимирська, 2) третій поверх.  

Вхід вільний.

Додаткова інформація – за телефоном 098 830 48 83 (Оксана).

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.