АНОНС: Виставка "Борці за Українську Державу" до дня народження Романа Шухевича

3 липня в Києві відкриється виставка "Борці за Українську Державу", яка представить дивом вцілілі раритети, що розкриють історію Української повстанської армії під незвичним кутом.

Виставка приурочена 111-й річниці від дня народження Романа Шухевича. 

Візуально виставка оформлена у стилі повстанських криївок. Тематично складається з шести блоків, присвячених керівництву УПА, її організаційній структурі, пропагандистській діяльності, особливостям побуту підпільників, закордонним рейдам УПА, підсумкам діяльності українського визвольного руху 1940–50-х рр.

 

Відвідувачі побачать:

  • унікальний прапор українських націоналістів, захоплений радянськими партизанами Кам’янець-Подільського з’єднання у 1940-х рр., який дивом зберігся у фондах музею за радянської влади, де був віднайдений у 2015 р.;
  • печатку, виготовлену художником-повстанцем Нілом Хасевичем;
  • зброю, якою воювали повстанці;
  • нарукавні пов’язки ОУН;
  • оригінальні повстанські листівки та пропагандистські видання 1940–50-х рр., серед яких є відозви до поневолених народів СРСР, які друкували іншими мовами;
  • бідон-сейф, в якому зберігався повстанський архів, віднайдений в 2015 р.;
  • бофон УПА;
  • речі упівців – в’язнів ГУЛАГу: листи, щоденники, світлини, документи, рушники, вишиті на засланні;
  • велику кількість оригіналів різноманітних світлин з повстанцями;
  • сучасні пам’ятні медалі й монети, присвячені УПА.

"Кожному українцю варто відвідати цю виставку. Вона знайомить з обставинами створення УПА, етапами її боротьби як проти гітлерівського, так і проти сталінського тоталітарних режимів. Також тут можна буде дізнатися про повсякденне життя українського повстанця, котрому насправді доводилося воювати з ворогами у надзвичайно важких умовах, виявляючи при цьому як героїзм, так і самопожертву", – зазначає генеральний директор Національного музею історії України Тетяна Сосновська.

На відкритті виставки Микола Процюк (син Василя Процюка ("Кропиви") – начальника штабу УПА-Південь) представить нагороди свого батька – два Золоті хрести бойової заслуги першого класу та найвищі військові нагороди Української повстанської армії.

У відкритті візьме участь народний депутат України Юрій Шухевич, син головнокомандувача УПА Романа Шухевича. Також на захід запрошені представники української влади, члени Уряду, Парламенту, керівники провідних музеїв Києва.

3 липня, вівторок, 15.00 

Місце: Національний музей історії України (Київ, вул. Володимирська, 2) третій поверх.  

Вхід вільний.

Додаткова інформація – за телефоном 098 830 48 83 (Оксана).

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.