Історику Юрію Дмитрієву пред’явили нове звинувачення в сексуальному насиллі

Російському історику Юрію Дмитрієву, керівнику «Меморіалу» Карелії, пред’явили нове звинувачення – у сексуальному насильстві.

28 червня 62-річного дослідника та правозахисника заарештували на два місяці, повідомляють "Такие дела".

Йому пред’явили звинувачення за ч. 4 п. "б" ст. 132 КК РФ (насильницькі дії сексуального характеру по відношенню до особи, яка не досягла чотирнадцятирічного віку). Ця стаття передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 12 до 20 років.

2 липня захист оскаржив рішення про арешт.

 

Член правління міжнародної некомерційної організації "Меморіал" Олег Орлов назвав у коментарі "Інтерфаксу" нову справу проти Дмитрієва політичним переслідуванням. Орлов вважає "дуже дивним" той факт, що Верховний суд Карелії повернув першу справу на повторне розслідування в нижчий суд через обставини, які знову відкрилися.

"Тепер вони роблять хорошу міну при поганій грі: нібито відкрилися нові дані і вони порушують нову справу. Цілком очевидно, що вони просто не можуть відчепитися, хоча розсипалося їх попереднє звинувачення і незрозуміло, на чому ґрунтуватиметься нове", — заявив Орлов.

Він підкреслив, що необґрунтованість звинувачення була наочно підтверджена ще під час першого судового процесу.

Нагадаємо, що 5 квітня Петрозаводський міський суд виправдав Юрія Дмитрієва. Його звинувачували у використанні неповнолітньої прийомної дочки для виготовлення порнографії і розбещування її. За Дмитрієвим визнано право на реабілітацію.

Разом з тим суд визнав історика винним за статтею про зберігання зброї. Йому призначено покарання у вигляді 2 років і 6 місяців обмеження волі, однак з урахуванням часу, проведеного в СІЗО, Дмитрієву необхідно буде відзначатися в поліції тільки протягом наступних трьох місяців.

Раніше прокуратура вимагала для Дмитрієва 9 років колонії суворого режиму. Дмитрієв був арештований 26 грудня 2016 року. Звинувачення з самого початку спричинило суспільний резонанс. Російський "Меморіал" вважає справу проти Дмитрієва сфабрикованою.

Дмитрієв провів в ув’язненні більше року і був відпущений на підписку про невиїзд 27 січня цього року. 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.