Історику Юрію Дмитрієву пред’явили нове звинувачення в сексуальному насиллі

Російському історику Юрію Дмитрієву, керівнику «Меморіалу» Карелії, пред’явили нове звинувачення – у сексуальному насильстві.

28 червня 62-річного дослідника та правозахисника заарештували на два місяці, повідомляють "Такие дела".

Йому пред’явили звинувачення за ч. 4 п. "б" ст. 132 КК РФ (насильницькі дії сексуального характеру по відношенню до особи, яка не досягла чотирнадцятирічного віку). Ця стаття передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 12 до 20 років.

2 липня захист оскаржив рішення про арешт.

 

Член правління міжнародної некомерційної організації "Меморіал" Олег Орлов назвав у коментарі "Інтерфаксу" нову справу проти Дмитрієва політичним переслідуванням. Орлов вважає "дуже дивним" той факт, що Верховний суд Карелії повернув першу справу на повторне розслідування в нижчий суд через обставини, які знову відкрилися.

"Тепер вони роблять хорошу міну при поганій грі: нібито відкрилися нові дані і вони порушують нову справу. Цілком очевидно, що вони просто не можуть відчепитися, хоча розсипалося їх попереднє звинувачення і незрозуміло, на чому ґрунтуватиметься нове", — заявив Орлов.

Він підкреслив, що необґрунтованість звинувачення була наочно підтверджена ще під час першого судового процесу.

Нагадаємо, що 5 квітня Петрозаводський міський суд виправдав Юрія Дмитрієва. Його звинувачували у використанні неповнолітньої прийомної дочки для виготовлення порнографії і розбещування її. За Дмитрієвим визнано право на реабілітацію.

Разом з тим суд визнав історика винним за статтею про зберігання зброї. Йому призначено покарання у вигляді 2 років і 6 місяців обмеження волі, однак з урахуванням часу, проведеного в СІЗО, Дмитрієву необхідно буде відзначатися в поліції тільки протягом наступних трьох місяців.

Раніше прокуратура вимагала для Дмитрієва 9 років колонії суворого режиму. Дмитрієв був арештований 26 грудня 2016 року. Звинувачення з самого початку спричинило суспільний резонанс. Російський "Меморіал" вважає справу проти Дмитрієва сфабрикованою.

Дмитрієв провів в ув’язненні більше року і був відпущений на підписку про невиїзд 27 січня цього року. 

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.