На крейсері «Аврора» відкрили православний храм

5 липня на крейсері «Аврора» в Санкт-Петербурзі (Росія) відкрили православний храм.

Про це повідомляє РИА "Новости" з посиланням на прес-службу Західного військового округу (ЗВО).

"На крейсері "Аврора" почав роботу православний корабельний храм, ліквідований в 1917 році", — ідеться в повідомленні.

Цей корабель відомий тим, що холостий постріл його гармати слугував сигналом до штурму загонами більшовиків Зимового палацу в жовтні 1917 року. Внаслідок перевороту, партія більшовиків Володимира Леніна прийшла до влади в Росії.

Фото: РИА Новости / Александр Гальперин

Храм, відновлений за архівними фотографіями та кресленнями, розташований у центральній частині корабля над світловим люком. Ікони розташовані на розсувному іконостасі. "Також установлені предмети церковного начиння й необхідне приладдя. У церковні свята та вихідні дні на крейсері проводитимуться богослужіння й літургії", — зазначили в ЗВО.

Пікантність ситуації в тому, що Радянський Союз, який утворився в 1922 році, був першою державою, в якій атеїзм проголосили державною ідеологією, а релігію оголосили пережитком буржуазного минулого.

Одним із перших кроків революційної комуністичної влади на цій ниві стала ліквідація інституту військового духовенства в 1918 році. Усіх священиків звільнили з армії, а їх функції з моральної підтримки особового складу, зазнавши суттєвих змін, частково перейшли до політичних комісарів.

Бронепалубний крейсер першого рангу "Аврора" у Росії вважається пам’яткою кораблебудування, історії військово-морського флоту і подій більшовицької революції 1917 року. Його збудували в Санкт-Петербурзі в 1903 році. Брав участь в Російсько-японській, Першій світовій, Громадянській і німецько-радянській війнах.

У травні 2013 року крейсер повернули в склад ВМФ РФ як корабель № 1.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.