На крейсері «Аврора» відкрили православний храм

5 липня на крейсері «Аврора» в Санкт-Петербурзі (Росія) відкрили православний храм.

Про це повідомляє РИА "Новости" з посиланням на прес-службу Західного військового округу (ЗВО).

"На крейсері "Аврора" почав роботу православний корабельний храм, ліквідований в 1917 році", — ідеться в повідомленні.

Цей корабель відомий тим, що холостий постріл його гармати слугував сигналом до штурму загонами більшовиків Зимового палацу в жовтні 1917 року. Внаслідок перевороту, партія більшовиків Володимира Леніна прийшла до влади в Росії.

Фото: РИА Новости / Александр Гальперин

Храм, відновлений за архівними фотографіями та кресленнями, розташований у центральній частині корабля над світловим люком. Ікони розташовані на розсувному іконостасі. "Також установлені предмети церковного начиння й необхідне приладдя. У церковні свята та вихідні дні на крейсері проводитимуться богослужіння й літургії", — зазначили в ЗВО.

Пікантність ситуації в тому, що Радянський Союз, який утворився в 1922 році, був першою державою, в якій атеїзм проголосили державною ідеологією, а релігію оголосили пережитком буржуазного минулого.

Одним із перших кроків революційної комуністичної влади на цій ниві стала ліквідація інституту військового духовенства в 1918 році. Усіх священиків звільнили з армії, а їх функції з моральної підтримки особового складу, зазнавши суттєвих змін, частково перейшли до політичних комісарів.

Бронепалубний крейсер першого рангу "Аврора" у Росії вважається пам’яткою кораблебудування, історії військово-морського флоту і подій більшовицької революції 1917 року. Його збудували в Санкт-Петербурзі в 1903 році. Брав участь в Російсько-японській, Першій світовій, Громадянській і німецько-радянській війнах.

У травні 2013 року крейсер повернули в склад ВМФ РФ як корабель № 1.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.