Спецпроект

ДОПОВНЕНО. Два президенти вшанують жертв польсько-українського конфлікту нарізно — джерело

Президент Петро Порошенко здійснить поїздку до с. Сагринь у Польщі в неділю, 8 липня, а польський Президент Анджей Дуда відвідає цього ж дня українську Волинь.

Про це стало відомо від джерела інформаційної агенції Укрінформ у дипломатичних колах.

"У неділю Президент Дуда приїде на Волинь, а Президент Петро Порошенко поїде у Польщу, до селища Сагринь", — розповів співрозмовник агентства.

Співрозмовник нагадав, що наближаються трагічні сторінки українсько-польської історії. У зв'язку з чим і будуть здійснені відповідні поїздки Президентів.

Нагадаємо, що село Сагринь (нині Грубешівський повіт, Люблінського воєводства Польщі) відоме тим, що 10 березня 1944 року Армії Крайової та Батальйонів хлопських (800 осіб) під загальною командою Станіслава Басая ("Рися") і Зенона Яхимека ("Віктора") влаштували там різанину українського населення. За різниим даними, загинуло від 800 до 1200 цивільних мешканців, 70% яких становили старі, жінки та діти.

У який населений пункт Волині їде польський президент поки не відомо.

Також у дипломатичному відомстві наголосили, що українська сторона пропонувала здійснити вшанування полеглих українців та поляків разом. Проте польська сторона відмовилася. У свою чергу, співрозмовник агентства наголосив, що Україна продовжує стояти  на позиціях порозуміння. 

За інформацією джерел "Історичної правди", президент Дуда під час відвідин Волині планує зробити заяву, що це президент Порошенко відмовився від пропозиції польської сторони вшанувати жертв конфлікту спільно. Однак таке твердження суперечить інформації від українських дипломатів, наведеній вище.

Волинська трагедія — обопільні етнічні чистки українського і польського населення, здійснені Українською повстанською aрмією та польською Армією Крайовою за участю польських батальйонів шуцманшафту та радянських партизанів у 1943 році під час Другої світової війни на Волині.

Є частиною масштабного польсько-українського міжетнічного конфлікту 1940-х років. Існують різні версії подій на Волині, внаслідок яких загинули десятки тисяч поляків та тисячі українців. В Польщі існує доволі потужний правий "кресовий рух", який використовує події 1940-х для зображення українців як різунів і паліїв.

Нагадаємо, прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький перед польським Сенатом заявив стосовно "українських" поправок до закону про ІНП, що те, що відбувалося в 1925 і 1950 роках – це щось інше, ніж геноцид.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.