Автор Акту про незалежність України в реанімації

Учасник боротьби за незалежність України, дисидент, політичний діяч Левко Лук'яненко потрапив у реанімацію.

 Левко Лук'яненко

Про це повідомив на своїй сторінці у фейсбуці письменник та екс-депутат Володимир Яворівський.

"Українці! Помоліться і поставте свічку за здоров'я Левка Лук'яненка! Він у реанімації", - написав він.

Левко Лук'яненко (1928 р.н., с. Хрипівка Городнянського району Чернігівської області) - співзасновник Української робітничо-селянської спілки, за що 1961 р. засуджений до смертної кари, пізніше заміненої на 15 років таборів. 1976 р. вступає в Українську Гельськіську групу (УГГ).

Засуджений 1977 р. до 10 років таборів і 5 - заслання. У березні 1988-го заочно обраний головою відновленої УГГ, яка з 7 липня т.р. діяла як Українська Гельсінська Спілка (УГС).

На початку 1989 року повертається в Україну. У квітні 1990-го на установчому з`їзді УГС обраний головою створеної на її базі Української республіканської партії. У березні 90-го обраний депутатом ВР України.

Автор Акту про незалежність України, ухваленого 24 серпня 1991 р. Верховною Радою України. Балотувався на посаду Президента України. У 1992-1993 рр. - посол України в Канаді. Герой України. 

Читайте також:

День народження Української Гельсінської групи. КГБ салютує уламками цегли

Колекція документів до 40-річчя створення Української Гельсінкської групи 

КГБ проти "шестидесятників". Як саджали в 1970-х

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.