АНОНС: У НМІУ – тренінг "Як цікаво розповідати про історію" від "ІП"

6 липня історик, заступник головного редактора "Історичної правди" Олександр Зінченко проведе спеціальний тренінг – як правильно розповідати про історію широкій аудиторії.

Запрошуємо всіх охочих, у першу чергу, істориків, музейників і тих, хто популяризує історичні знання.

Олександр Зінченко – історик і журналіст, один із засновників провідного українського науково-популярного ресурсу "Історична правда", зараз є автором і ведучим телевізійної програми "Розсекречена Історія" на каналі "UA:Перший".

 

У 2007-2008 рр. консультував телепроект "Великі Українці". Працював як редактор-дослідник Студії документальних фільмів "07 Продакшн". За його участі створено 12 документальних фільмів.

Також Олександр Зінченко є автором книги "Година папуги: Українські сторінки Катині" (2011), що є першою на цю тематику, та багатьох науково-популярних статей на історичні теми у різноманітних українських ЗМІ.

16 липня, понеділок, 16.00

Місце: Національний музей історії України (Київ, вул. Володимирська, 2).

Участь – за вхідним квитком до музею. Попередньо необхідно ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ ОНЛАЙН.

Додаткова інформація – за телефоном (044) 278-48-64.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.