Рекламники прибрали зображення чекіста Судоплатова з білбордів у Запоріжжі. ФОТО

У Запоріжжі власники білбордів прибрали рекламу, яка прославляла радянського генерала НКВД-КГБ, убивцю Євгена Коновальця Павла Судоплатова.

Як передає "Новинарня", відповідні фото поширив у мережі народний депутат від БПП Ігор Артюшенко. Він назвав знищення плакатів "результатом буревію".

На поширених фото здерті верхні плакатні шари на рекламних площинах.

"Надіслали запоріжці фото вчорашнього буревію. Перше фото – було спочатку. Друге фото – результати граду. Третє фото – остаточний результат. Я радий, що в Запоріжжі така патріотична погода. Бо вона забезпечує мир, спокій та український прапор в рідному місті", – написав Артюшенко вранці у п’ятницю, 13 липня.

Борди зачистили самі власники рекламних площ. Про це вдень 13 липня повідомила прес-служба управління СБУ в Запорізькій області. За повідомленням, на території міста правоохоронці виявили чотири таких рекламних носії.

"Проведено первинні слідчо-профілактичні бесіди із власником бордів і рекламними агенціями, що їх розміщували, після чого вони погодилися зняти і в подальшому не допускати подібних фактів, що можуть викликати подібний суспільний резонанс. Перевірка ще триває. Після її закінчення буде надана правова оцінка діям всіх причетних осіб", – заявив речник управління СБУ в Запорізькій області Сергій Левченко.

Фото: FB Ігор Артюшенко

У коментарях автор фото, громадський активіст Олександр Лебідь висловив думку, що імовірним замовником борду є нардеп від "Опозиційного блоку" Євген Балицький, мажоритарник із Мелітополя.

Як повідомляє "Радіо Свобода", у відомстві також заявили, що готують запит до Українського інституту національної пам’яті, аби отримати відповідний експертний висновок щодо належності Судоплатова до списку осіб, які підпадають під закон про декомунізацію.

Наразі прізвище цього працівника радянських спецслужб відсутнє у відповідному переліку, розміщеному на сайті УІНП. Утім, на сайті установи зазначено, що список не є вичерпним; співробітники Українського інституту національної пам’яті продовжують і надалі працювати над переліком осіб, які підпадають під закон про декомунізацію.

Про те, що в Запоріжжі невідомі вивісили на рекламному щиті привітання зі 111-річчям Павла Судоплатова, стало відомо 12 липня.

У коментарях автор фото, громадський активіст Олександр Лебідь висловив думку, що імовірним замовником борду є нардеп від "Опозиційного блоку" Євген Балицький, мажоритарник із Мелітополя.

ДОВІДКА:

Генерал-лейтенант Павло Судоплатов (1907–1996) був одним із керівників зовнішньої розвідки в органах ОГПУ–НКВД–НКГБ–МГБ СРСР. В органах держбепеки УСРР – з 1925 року. З жовтні 1933 року – співробітник Іноземного відділу (ІНО) ОГПУ СРСР, де спціалізувався на боротьбі проти українських націоналістів. 

25 травня 1938 року за особистим наказом Сталіна Судоплатов вбив керівника ОУН Євгена Коновальця. Також керував організацією вбивства Лева Троцького в серпні 1940 року.

У роки Другої світової війни – начальник 2-го відділу (згодом – 4-го управління) НКВД, яке спеціалізувалося на зафронтовій диверсійній роботі. Після війни очолював структури, які займалися диверсійною боротьбою проти країн НАТО. 

У 1958–1968 роках відбував ув'язнення як соратник розстріляного міністра внутрішніх справ Лаврентія Берії. 1992 року Головна військова прокуратура РФ реабілітувала Судоплатова.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.