На Тернопіллі знайшли поховання повстанців. ФОТО

Масове поховання членів ОУН та вояків УПА розкопали на Тернопільщині в околицях Шумська. Наразі виявлено 14 останків. Дослідники припускають, що захоронення з’явилось, у 1946-1950 роках.

Про це "Історичній правді" повідомили в УІНП та ГО "Меморіал Південна Волинь".

 Фото: КП "Доля"

Працівники меморіально-пошукового підприємства "Доля" спільно з Українським інститутом національної пам’яті та громадською організацією "Меморіал Південна Волинь" провели масштабні розвідувальні роботи з виявлення масового поховання вояків Української Повстанської Армії та членів Організації українських націоналістів на Тернопільщині.

Згідно з свідченнями очевидців, після Другої світової війни радянська влада звозила у Шумськ вояків УПА та оунівців, які загинули в сутичках з більшовиками у навколишніх лісах, тіла для ідентифікації клали біля райвідділку міліції. Після чого їх вивозили за місто і скидали в старі окопи, ймовірно часів Першої світової війни.

Місцеві жителі підтверджують припущення дослідників і розповідають, що після звезення з землі стирчали останки людських тіл – руки та ноги. Згодом поховання засипали.

  Фото: КП "Доля"

Заступник директора КП "Доля" з пошукової роботи Володимир Харчук розповів, що артефакти, які знайшли дослідники у розкопі, підтверджують свідчення місцевих жителів про поховання тут упівців.

"Знайшли алюмінієвий хрестик, ґудзики військових одностроїв німецької і радянської армій, цивільні ґудзики, гребінець, кишеньковий ножик. Звичайно, багато речей не могло бути, бо кишені вояків перед захороненням добряче почистили", - пояснив Володимир Харчук.

  Фото: КП "Доля"

На даний момент людські останки має оглянути судмедексперт, а згодом їх урочисто перепоховають на цвинтарі.

"Віднайдення поховань учасників визвольного руху – важливий напрямок нашої роботи. Кожен, хто віддав життя за нашу свободу, має бути вшанований державою, незалежність якої саме вони зробили реальністю. Це наш обов’язок і перед нашими предками і перед нашими нащадками. Бо тільки там де пам’ятають загиблих є ті, хто захищає живих", - підкреслив Голова Українського інститут національної п’амяті Володимир В’ятрович.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.