Українські історики пишуть польському прем’єру листа-підтримки Г.Купріяновича

Члени Українського історичного товариства (УІТ) у Польщі написали листа до прем’єр-міністра Матеуша Моравецького.

Про це повідомляє "Наше слово".

 Голова УІТ проф. Роман Дрозд

У своєму зверненні вони підняли тему польсько-українського конфлікту в часи Другої світової війни, потребу вшанування жертв з обох сторін, а також критикують слова люблінського воєводи Пшемислава Чарнека, який назвав вшанування пам’яті українських жертв провокацією.

Нагадуємо, що Чарнек 9 липня подав заяву до прокуратури на д-ра Григорія Купріяновича через промову останнього під час відзначень у селі Сагринь 8 липня.

У документі історики звертають увагу на те, що нащадки загиблих у Сагрині, як і вся українська громада, чекали більше 10 років на офіційне відкриття пам’ятника на місцевому цвинтарі та належне вшанування пам’яті загиблих.

"Лише в цьому році Президент України Петро Порошенко зробив це. Висловлюємо засмучення з тієї причини, що на церемонії не були присутні представники польської влади відповідного рівня.

Точно так само можна було вшанувати спільно польські жертви на Волині. Це було б ще одним важливим жестом на шляху польсько-українського примирення", – пишуть до Матеуша Моравецького автори документу.

 

Для істориків з УІТ не зрозумілими є трактування виступу голови Українського товриства д-ра Григорія Купріяновича у Сагрині у такий спосіб, як це зробив люблінський воєвода.

"На нашу думку, у своїй промові Г. Купріянович не ображає польського народу і не можна йому закинути того, що він говорить неправду. Факти, що містяться в промові, підтверджені істориками.

Ось чому ми здивовані повідомленням Воєводи про подання заяви до прокуратури на д-ра. Г. Купріяновича", – наголошують історики. Вони теж простять польського прем’єра втрутитися у справу, щоб запобігти погіршенню польсько-українських відносин.

Додатково повідомляємо, що у мережі Facebook ініційовано акцію на підтримку українського діяча з Любліна Григорія Купріяновича.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.