У Вінницькій області зайшли розмальований жіночий скелет віком 4,5 тис. років. ФОТО

Польсько-українська група археологів завершила дослідження унікального поховання молодої жінки з кургану віком 4,5 тис. років, розташованого поблизу села Пороги, що у Ямпільському районі Вінницької області. Кістяк жінки був оздоблений малюнками у вигляді, зокрема, паралельних ліній.

Про це повідомляє ZIK  із посиланням на Naukawpolsce.

На поховання археологи натрапили ще кілька років тому, досліджуючи групу курганів поблизу Порогів у Вінницькій області.

"У процесі фотографування поховання нашу увагу привернули орнаменти, зокрема у вигляді паралельних ліній, нанесених на обидві ліктеві кістки. Спочатку ми дуже обережно поставилися до відкриття, навіть припустили, що це може бути наслідком втручання тварин", – зазначила Данута Журкевич з Інституту археології Познанського університету ім. Адама Міцкевича, яка підготувала статтю про оздоблення кісток.

Скелет і реконструкція поховання. Рис. Міхала Подсядла

Ситуацію прояснили щойно дослідження, проведені фахівцями Хімічного факультету Познанського університету та Інституту судової медицини Познанського медичного університету, профінансовані Національною програмою з розвитку гуманітарних наук Республіки Польща.

Фото: Данута Журкевич, naukawpolsce.pap.pl

Як зазначила Данута Журкевич, вони вказують на те, що орнаменти на кістки нанесла однозначно людина. Для їх виконання використали чорну речовину, схожу на смолу, отриману з деревини.

"Вражаючим фактом є те, що процедуру прикрашення кісток виконали вже після смерті та процесу розкладання тіла. На це однозначно вказують: розташування оздоблень в межах поверхні кістки і спосіб нанесення барвника", – підкреслила археолог.

Фото: Данута Журкевич, naukawpolsce.pap.pl

На її думку, найновіші дослідження свідчать про те, наскільки складними були похоронні обряди тисячі років тому.

"Через деякий час після смерті жінки могилу знову відкрили, прикрасили кістки і поклали їх назад в анатомічному порядку", – описує ритуал дослідниця.

Данута Журкевич підкреслила, що це унікальне відкриття для Європи – нічого подібного тут ще не знаходили.

"До цього часу подібні нечисленні знахідки оздоблених кісток трактували як залишки татуювання, але жодну з них не вивчали з використанням сучасних методів. Тому їх не можна підтвердити з усією точністю", – підсумувала науковець.

 Поховання жінки з ненародженою дитиною. Фото: Данута Журкевич, naukawpolsce.pap.pl 

Вона також зазначила, що 4,5 тис. років тому на Середньому Подністров’ї мешкали кочівники-скотарі, які не будували постійних жител, але створювали монументальні кургани, які відігравали важливу роль у житті їхніх громад.

"Проте жінок рідко ховали у курганах. Ось чому померла жінка, кістки якої оздобили, очевидно, була важливим членом цієї спільноти", – підкреслила Данута Журкевич. 

Нагадаємо, у Національному Києво-Печерському заповіднику археологи розкопали фундаменти й залишки стіни, зруйнованої ханом Батиєм під час облоги Києва у 1240 році.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.