У Варшаві вшанували українців, загиблих за свободу Польщі. ФОТО

З нагоди 74-ї річниці початку Варшавського повстання українські дипломати та діаспора польської столиці вшанували пам'ять членів української родини Федороньків.

Про це повідомляє прес-служба українського посольства у Польщі на своїй сторінці у Фейсбуці.

"З нагоди 74-ї річниці вибуху Варшавського повстання Посол України Андрій Дещиця, голова Об'єднання українців Польщі Петро Тима та українські дипломати поклали вінок до пам'ятного знаку на честь славетної української родини Федороньків у Варшаві", – йдеться у повідомленні.

 Фото: FB  Посольства Україн в Польщі

Нагадаємо, 1 серпня 1944 року підпільна організація Армія Крайова розпочала виступ проти гітлерівських окупантів, аби звільнити столицю від ворога до приходу Червоної армії. Учасниками Варшавського повстання стали близько 23 тисячі солдатів АК, серед яких були і українці. Після 63 днів боротьби виступ був придушений. У боях з гітлерівцями загинуло 18 тисяч повстанців та від 130 до 150 тисяч мирного населення.

  Фото: FB Посольства Україн в Польщі

Серед загиблих опинилися й члени української родини Федороньків. Брати Орест (псевдо "Форт") та В’ячеслав (псевдо "Славек") у лавах Армії Крайової загинули у перші дні Варшавського повстання. Третій брат Олександр був льотчиком в дивізіоні винищувачів у Великій Британії. Загинув у 1944 під час бомбардувань Манненгейма в Німеччині.

Брати Федороньки. Фото: khm.depo.ua

Голова родини Семен Федоронько – Головний православний капелан Війська Польського – розстріляний НКВД в Катині в 1940 року.

8 листопада 2008 року пам'ятний знак на честь участі українців у Варшавському повстанні відкрили Президент Республіки Польща Лех Качинський та дочка В’ячеслава Федоронька – Олександра Федоронько-Адамчевська.

  Фото: FB Посольства Україн в Польщі

Як повідомлялося, в парку "Муромець" у Києві відкрили 11-метровий пам’ятник богатирю Іллі Муромцю.

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.