Археологи знайшли у кургані скіфський одяг та прикраси

У місті Гайсин Вінницької області археологи знайшли у кургані Кладова могила стародавні прикраси та елементи одягу.

Про це повідомляє видання "Корреспондент"  з посиланням на прес-службу НДЦ Рятівної археологічної служби.

Розкопки кургану. Фото: ras.gov.ua

 

Об'єкт не раз розкопували і грабували "чорні археологи", але Рятівна археологічна служба Інституту археології НАН України виявила невідомі до цього частини стародавнього могильника.

Знайшли стародавні прикраси та елементи одягу – бронзову підвіску, ворворку і два фрагменти кам'яних сокир піздньобронзової доби.

Під час робіт, які проводилися під керівництвом наукового співробітника Інституту археології НАН України Богдана Сала, були встановлені межі і розміри курганного насипу, а також проведена детальна аеро- і топографічна зйомка пам'ятки і її прилеглої території.

Нагадуємо, що на тій же ж Вінничині нещодавно знайшли розмальований жіночий скелет віком 4,5 тис. років.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.