На Львівщині встановлюють імена стрільців УГА, що загинули в 1918-1919 роках

З нагоди відзначення 100-річчя ЗУНР та 100-річчя Української революції на Львівщині триває проект «Відновлені імена героїв».

Про це повідомляє "Гал-Інфо" з посиланням на прес-службу Львівської ОДА.

 Світлина ілюстративна. Фото: Facebook-спільнота Українська Галицька Армія - УГА

Метою проекту є вшанування пам’яті до сьогодні не відомих стрільців УГА, які загинули в боях за незалежність України протягом 1918-1919 років. Імена героїв (станом на сьогодні близько 600 осіб) віднайдені працівниками КП ЛОР "Доля" під час роботи в фондах Державного архіву Львівської області.

Роботи з пошуку імен вояків УГА ведуться упродовж трьох останніх років. На сьогодні ця робота продовжується.

Заключним етапом проекту має бути передача віднайдених імен до краєзнавчих музеїв, а також встановлення у місцях їх поховань, що розташовані у відповідних населених пунктах, меморіально-інформаційних таблиць з зазначеними іменами та прізвищами стрільців УГА.

Нагадуємо, що наприкінці липня на Тернопіллі знайшли поховання повстанців.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.