АНОНС: Прес-конференція "Зміни у порядку копіювання архівних документів"

20 серпня про зміни в порядку копіювання архівних документів розкажуть на прес-конференції в Києві.

У прес-конференції в агенції УКРІНФОРМ візьмуть участь заступник міністра юстиції України Денис Чернишов і голова Державної архівної служби України Тетяна Баранова.

Нагадаємо, 27 липня 2018 року набули чинності зміни до "Порядку користування документами Національного архівного фонду, що належать державі, територіальним громадам", які затвердило Міністерство юстиції України.

Наказом заборонено копіювати документи формату більшого за формат А4, а також документи із згасаючим чи слабоконтрастним текстом, документи, виконані аквареллю, гуашшю, олівцем, вугіллям, залізогаловим чорнилом тощо. 

Ці зміни обурили багатьох дослідників, які працюють в архівах. Кілька сотень організацій та істориків підписали звернення до Верховної Ради, Кабміну та Міністерства юстиції з вимогою скасувати наказ і провести консультації з громадськості щодо вдосконалення нормативної бази в архівній сфері. 

 

20 серпня, 14.00

Місце: УКРІНФОРМ (Київ, вул. Б. Хмельницького, 8/16, 2-га зала). 

Організатор: Міністерство юстиції України.

Вхід за службовими посвідченнями та картками НСЖУ.

Акредитація ЗМІ за посиланням. 

Докладніше про проблему з вільним копіюванням архівних документів читайте в колонці Антона Земанека:

Quo vadis? Крок уперед, два назад. Стрибок у прірву?

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.